癃痹
拼音lóng bì
注音ㄌㄨㄥˊ ㄅ一ˋ
词语解释
癃痹[ lóng bì ]
⒈ 衰弱，关节或肌肉疼痛、麻木。
引证解释
⒈ 衰弱，关节或肌肉疼痛、麻木。
引宋 曾巩 《上欧阳舍人书》：“苟有为，犹膏肓之不治，譬癃痹之老也。”
相关词语
- zuò bì坐痹
- wán bì顽痹
- má bì痲痹
- dǔ lóng笃癃
- lóng fèi癃废
- lóng bì癃痹
- lóng bì癃痹
- lóng bì癃闭
- lóng bì癃閟
- lóng cán癃残
- lóng bìng癃病
- lóng jiǎn癃蹇
- lóng jí癃疾
- lóng lǎo癃老
- lóng zhǒng癃肿
- lóng shàn癃疝
- lóng bà癃罢
- lóng bèi癃惫
- wěi bì痿痹
- xiōng bì胸痹
- xiǎo ér má bì zhèng小儿麻痹症
- xíng bì行痹
- tòng bì痛痹
- shī bì湿痹
- shèn bì肾痹
- suān bì酸痹
- shuāi lóng衰癃
- pín lóng贫癃
- pí lóng疲癃
- pí lóng cán jí疲癃残疾